Поширене твердження про те, що синє світло від екрана смартфона саме по собі суттєво погіршує сон, виявилося не таким однозначним. Аналіз наукових робіт показує, що реальний вплив дисплеїв залежить від багатьох факторів, а роль саме синьої частини спектра могла бути перебільшена.
Раніше вважалося, що синє світло пригнічує вироблення мелатоніну — гормону, який бере участь у регуляції добових ритмів і підготовці організму до сну. Саме тому користувачам часто радять увечері активувати нічний режим дисплея або користуватися окулярами, що блокують синє світло.
Однак наукові дані щодо ефективності таких заходів залишаються суперечливими. Зокрема, дослідження та огляди не змогли переконливо довести, що окуляри з фільтром синього світла стабільно покращують якість сну або суттєво скорочують час засинання.
Більш сучасні роботи вказують, що проблема може бути значно ширшою за спектр світла екрана. На сон впливають яскравість дисплея, тривалість використання пристрою, час доби, індивідуальна чутливість людини та те, чим саме вона займається на смартфоні перед сном.
Наприклад, перегляд емоційного відео, активне листування, соціальні мережі або відеоігри можуть підтримувати високий рівень розумової та емоційної активності. Крім того, використання смартфона нерідко просто відсуває час відходу до сну, що саме по собі скорочує його тривалість.
Тому називати синє світло повністю нешкідливим також було б неправильно. Воно здатне впливати на циркадні ритми за певних умов, однак сучасні дані не підтверджують, що саме воно є головною причиною проблем зі сном у користувачів смартфонів. Значно важливішим може бути загальний сценарій використання гаджетів перед сном.
