Якщо ноутбук має порт USB-C — такий самий, як у смартфона, — пристрій справді можна спробувати зарядити адаптером від телефона. Однак однаковий роз’єм ще не означає, що все працюватиме. Одні порти USB-C призначені лише для передавання даних, інші також можуть приймати живлення.
Перевірити можливості роз’єму можна в характеристиках ноутбука або за маркуванням біля самого порту USB-C. Зображення батареї, вилки чи блискавки може вказувати на підтримку заряджання, однак позначення у різних виробників відрізняються. Найнадійніша ознака — згадка в характеристиках про USB Power Delivery або можливість заряджання через USB-C.
Втім, найпростіше перевірити все на практиці: підключити адаптер від телефона до ноутбука та подивитися, чи почалося заряджання. Якщо використовуються справні пристрої з підтримкою USB PD, така перевірка безпечна. Ноутбук і блок живлення самі узгоджують відповідний режим роботи, тому потужніший адаптер не передасть пристрою зайві вати.
Якщо заряджання почалося, залишається питання швидкості. Припустімо, штатний адаптер ноутбука розрахований на 65 Вт, а телефонний видає лише 25 Вт. Це не означає, що він буде марним. Деякі ноутбуки за невеликого навантаження або в режимі очікування можуть заряджатися від малопотужних адаптерів. Просто процес триватиме значно довше.
Важливий і кабель USB-C. Не кожен кабель здатний передавати необхідну потужність. Наприклад, для заряджання потужністю понад 60 Вт зазвичай потрібен кабель, розрахований на струм 5 А. Тому одного відповідного адаптера може бути недостатньо — необхідну потужність має підтримувати і кабель. Якщо кабель постачається в комплекті із зарядним пристроєм, він зазвичай розрахований на його заявлені параметри.
Отже, для нормального заряджання ноутбука адаптером від телефона мають виконуватися три умови: ноутбук повинен підтримувати заряджання через USB Power Delivery, адаптер — забезпечувати достатню потужність, а кабель — бути розрахованим на відповідне навантаження.
