Як в Україні борються з крадіжками смартфонів

Депутати від партії “Слуга народу”, що отримала більшість у новій Верховній Раді, запропонували в новому законопроекті ті нововведення, що уже давно вимагав ринок. Але цей документ також має спірні моменти.

Одна з найважливіших новацій, що міститься в документі – технологічна нейтральність. Це принцип, що дозволяє, наприклад, мобільним операторам самим вирішувати, яку технологію впроваджувати на отриманих від держави радіочастотах.

У нашій країні під кожен діапазон прописаний конкретний стандарт, що обмежує для учасників ринку свободу маневру. За технейтральність багато років боровся «Київстар», і цьому є просте пояснення.

В результаті злиття і поглинань найбільший мобільний оператор України сконцентрував в своїх руках більше половини радіочастот як в спектрі 900 мегагерц, так і 1800 МГц. І цілком би міг – будь на це відповідна норма закону – запустити не тільки 3G, але і 4G.

Правда, у інших учасників «великої трійки» – Vodafone і lifecell – такої можливості не було. Тому вони виступали проти впровадження технейтральності без перерозподілу РЧР.

Неприпустимість такого підходу – тобто на умовах «Київстару» – прекрасно усвідомлювала і Національна комісія регулювання зв’язку та інформатизації (НКРЗІ). Ось тому в Україні ця норма поки і не працює.

Хто справжній господар ефіру

З технейтральністью нерозривно пов’язаний принцип ефективного використання радіочастот. В Україні діє положення, що дозволяє, умовно кажучи, поставити одну-єдину базову станцію в обласному центрі і відрапортувати телеком-регулятору, мовляв, ліцензійні умови виконав. Тоді як комерційної діяльності – абонентів, доходів – може не бути зовсім.

Такі випадки в історії вітчизняного ринку зв’язку відомі. Проблема в тому, що у НКРЗІ є право видавати радіочастоти, але немає прозорого та дієвого механізму їх вилучати. В тому числі – у спецкористувачів (наприклад, військових), з метою подальшої комерціалізації. Тобто проводити конверсію РЧР. Саме тому Україна запізнилася з впровадженням третього покоління мінімум на десятиліття.

Реєстр ідентифікаторів

У минулому спроби запустити реєстр ідентифікаторів термінального обладнання Верховна Рада робила неодноразово. До ініціативи стягувати податки за імпортовані телефони додавалося намір боротьби з крадіжками «мобілок». Тобто в разі крадіжки користувач міг повідомити правоохоронцям IMEI вкраденого телефону, і оператори повинні були відключити таку трубку. Найбільші учасники ринку – «Київстар» і Vodafone – виступали з критикою, посилаючись на недосконалість прописаних механізмів контролю.

Найменший представник «мобільного трійки» висловив підтримку впровадженню реєстру ідентифікаторів.

«Lifecell підтримує заходи, спрямовані на боротьбу с контрабандою та ввезення контрафактних телефонів», – заявили  в прес-службі компанії.

За її підрахунками, держава щорічно втрачає близько 1 млрд грн. податкових надходжень через сірий імпорт телефонів. Запуск державної бази IMEI також посприяє боротьбі з крадіжками мобільних.

Статистика свідчить, що тільки в 2018 році правоохоронці зареєстрували понад 73 тис. випадків крадіжок стільникових телефонів. В реальності ж цифра може бути набагато вищою, адже далеко не всі заявляють про подібні випадки.

Менше палиць в колеса

Законопроект про РЧР запропонував скасувати ряд документів, необхідних для ведення бізнесу в Україні:

1. Висновок щодо електромагнітної сумісності;
2. Дозвіл на ввезення з-за кордону радіоелектронних засобів та випромінювальних засобів спеціального призначення;
3. Дозвіл на експлуатацію радіоелектронного засобу або випромінювального пристрою. Це значить, що для імпорту і використання в Україні різних гаджетів в разі прийняття нового законопроекту про РЧР потрібно буде набагато менше «папірців».

Експерти в цілому позитивно оцінили законопроект №1086.