Радянський Apple: радянські вчені розробляли проект “розумного будинку” ще в 80-х

У 1980-і роки в СРСР не тільки будували «Буран» і грали в перебудову, а й намагалися вгадати майбутнє споживчого раю. Важко повірити, але в той час радянські вчені змогли спрогнозувати появу і розумних годинників, і смартфонів, і ноутбуків, і бездротового підключення домашньої електроніки. Більш того, все це передбачалося зв’язати в єдину систему, організувавши щось на зразок розумного будинку.

Союз вже починав тріщати по швах, однак численні інститути, бюро та інші відомства з дивовижними абревіатурами ще продовжували працювати, іноді видаючи свіжі ідеї, які випередили час на кілька десятиліть.

У вересні 87-го року в радянському журналі «Технічна естетика» була опублікована стаття про радіокомплекс СФІНКС, що і зараз вражає своїм прогресивним дизайном і задумкою. Концепт, який передбачив сучасну ідею розумного будинку, був розроблений Всесоюзним науково-дослідним інститутом технічної естетики (ВНДІТЕ).

В інституті визначили головний недолік тогочасних систем побутових приладів (телевізор, магнітофон, відеомагнітофон, колонки). Власне, ніякої системи не було, що і було основним недоліком. По суті, багато пристроїв дублювали функціональність один одного, при цьому практично ніяк не взаємодіючи і не поєднуючись.

Співробітники ВНДІТЕ запропонували відмовитися від розрізнених пристроїв, замінивши їх функціональними блоками, об’єднаними в систему. «У найближчому майбутньому здійсниться перехід до все більш універсальних носіїв, на яких в цифровій формі буде зберігатися найрізноманітніша інформація – музика, відеопрограми, слайди, навчальні та ігрові програми, тексти».

За задумом вчених, центральний процесор буде розподіляти цифрову інформацію по екранах, звукових колонках і інших блоках. Щоб розташувати ці блоки по всій квартирі (наприклад, в одну кімнату процесор подає на екран фільм, в іншу – відеогра, а на кухні – аудіокнига), пропонувалося прокласти по кварирах так звані шинопроводи.

Вражаюче, що вже тоді, 30 років тому, були продумані елементи портативної електроніки: «Тут можливі найнесподіваніші рішення: припустимо, сонячні окуляри, по команді користувача перетворюються в дисплей, що показує час або іншу необхідну інформацію на кшталт температури повітря».

Відповідно до концепції ВНДІТЕ був розроблений проект оснащення житла найближчого майбутнього – СФІНКС (СуперФункціональн ІНтегрована Комунікативна Система). У фантазіях наукових співробітників виглядала вона приблизно так:

Прототип СФІНКС з пластику і пінокартону

Майже всі пристрої прекрасно впізнавані, правда? Хіба що схожа на фантастичний космічний корабель штуковина в нижньому правому куті бентежить. Насправді це і є головний елемент системи СФІНКС – «центральний процесор». Саме він повинен був приймати команди, обробляти їх і розподіляти завдання між функціональними блоками.

Дивні пелюстки, вставлені в нього, – це носії інформації, аналоги сучасних жорстких дисків. Передбачалося, що кожен такий «диск» буде забезпечувати дозвілля одного члена сім’ї. Тобто, наприклад, на одному диску записані фільми і ігри для дитини, на іншому – музика і навчальні програми для мами, на третьому – ділові додатки для тата.

Передбачалося як провідне, так і бездротове підключення інших девайсів. Розробники вважали, що процесор зможе приймати інформацію і ретранслювати її іншим побутовим приладам за допомогою радіосигналу. Крім того, він повинен був містити в собі блок, що переводить різні типи сигналів в цифрову форму.

Необхідний контент центральний процесор мав транслювати на дисплей. Квартиру можна було б оснащувати будь-якою кількістю екранів різної діагоналі і колонок різної форми.

«На екранах відбувається перегляд фільмів, телепередач, творів мистецтва, інших зображень і фонограм, колективні комп’ютерні ігри, сюди ж можуть виводитися фрагменти сімейного альбому. Сім’я може влаштовувати дружні телемости або ділові зустрічі», – мріяли вчені. У цьому описі з журналу «Технічна естетика» сьогодні легко впізнаються онлайн-ігри, Skype, розумні телевізори і навіть електронні фоторамки.

Найменший екран планували вмонтувати в пульт дистанційного керування. «Це дозволить за допомогою діалогової системи спілкування з ЕОМ подати будь-яку команду комплексу», – йдеться в описі пристрою. Крім того, такий пульт міг би виконувати функції калькулятора, годинника, таймера і мініатюрного телевізора. А вбудований мікрофон забезпечував би голосове управління системою.

Діагональне розташування кнопок, як тоді вважалося, вкрай зручне для роботи з пультом. Кожна клавіша повинна була підсвічуватися, при необхідності можна було активувати звуковий відгук на натискання.

Крім мініатюрного було передбачено створення повнорозмірного пульта, більше схожого на комп’ютерну клавіатуру. Перший варіант був повністю сенсорним, другий – з апаратними клавішами і бездротовим телефоном у вигляді окремої трубки. Останній можна було б підключати до екрану у вигляді планшета і отримувати щось, що нагадує сучасний ноутбук.

Додамо сюди бездротові навушники і невеликі колонки – і отримаємо проект першого в СРСР розумного будинку.

Автори СФІНКСу практично не бачили межі функціональності свого дітища. Спочатку розваги і робота, потім – набагато більш серйозні завдання. Система, наприклад, повинна була стежити за станом будинку під час відсутності господарів, давати довідкову інформацію з будь-яких питань і навіть допомагати з медичною діагностикою.

Однак в той час всі можливості СФІНКС, як і сама система, добре виглядали тільки на сторінках молодіжних журналів. Про створення працездатних макетів, не кажучи вже про втілення всього цього в реальність, не могло бути й мови. Радянський Союз стрімко наближався до останнього етапу розпаду. Кому яке діло тоді було до фантазій якихось дизайнерів та інженерів.



Не пропустіть