Швейцарська компанія виготовляє діаманти з… людських тіл

Сьогодні люди все частіше вважають за краще кремувати тіло, а не ховати його у землі. Однак деякі йдуть ще далі і перетворюють попіл на красивий дорогоцінний камінь блакитного кольору.

Як це можливо? Все дуже просто: вуглець – це другий за поширеністю в організмі людини елемент, а діаманти – не що інше, як кристалізований вуглець. Вчені вже давно навчилися вирощувати алмази, що практично не поступаються за якістю та красою своїм природним побратимам.

Один із лідерів галузі перетворення небіжчиків на діаманти — швейцарська компанія Algordanza. Фахівці компанії розповідають, що після кремації зазвичай залишається від 2,2 до 4,5 кг золи, більшу частину якої і становить вуглець. На створення діаманту йде щонайменше 500 г праху, оскільки саме з такою кількістю сировини інженери можуть гарантувати, що процес його виробництва буде успішним. Часто все вирішує мізерна маса речовини – наприклад, міра вуглецю, яка міститься в пасмі волосся померлого.

За допомогою хімічно активних речовин чистий вуглець витягають із праху та очищають від домішок. Після очищення сировини в ньому залишається близько 1% інших елементів, таких як бор – саме він і надає «меморіальним алмазам» приємного блакитного забарвлення.

Після очищення вуглець поміщають у спеціальний осередок зростання кристала, що містить домішки заліза і кобальту – вони дозволяють додатково очистити сировину.

На останньому етапі очищення вуглець перетворюється на графітові листи, що ідеально підходять для синтезу алмазів. У природі алмази формуються з вуглецевих включень, які потрапляють до лавових ходів приблизно на кілометровій глибині. Щоб імітувати це середовище, осередок з графітом поміщається у спеціальну форму, яка відправляється в піч зі стабільно високою температурою та високим тиском. Камера нагрівається до 1370 градусів Цельсія при тиску 394 625 кг на квадратний дюйм.

На визрівання алмазу йде від 6 до 8 тижнів, залежно від необхідного результату. Зрозуміло, що більший алмаз, тим довше він формується. Зрештою виходить грубий дорогоцінний камінь. Часто замовники вважають за краще віддати його ювеліру, щоб той перетворив покійника на блискучий діамант.

Варто відзначити, що для вирощування кристала підходить попіл, що залишився після кремації будь-якої живої істоти, тому багато людей перетворюютьна коштовності померлих домашніх тварин.