Уряд буде фільтрувати мобільні розмови українців

Мобільних операторів України зобов’яжуть встановити на їх мережі захисне обладнання або програмне забезпечення. Мета – не допустити стеження за абонентами, в тому числі і з боку країни-агресора – РФ, повідомляє UBR.

Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації (ДССЗЗІ) підготувала проект відповідного наказу “Про затвердження Технічних вимог до мереж рухомого (мобільного) зв’язку України і технічних засобів телекомунікацій з моніторингу та фільтрації трафіку”. Це буде вже друга спроба – першу Міністерство юстиції заблокувала.

Для чого саме потрібно зробити такі заходи і на який ефект варто розраховувати – про це розповів Дмитро Маковський, перший заступник голови Держспецзв’язку.

Для чого потрібні ці технічні засоби для моніторингу і фільтрації трафіку в стільникових мережах?

Зараз в Україні за допомогою незаконного втручання в мережу оператора телекомунікацій можна поставити діагноз, де знаходиться кінцеве обладнання абонента, а отже – і сам абонент або його власність. За допомогою приладів втручання зловмисники можуть відстежити людини, його автомобіль тощо. Це може бути небезпечно для громадянина, його майна і навіть його життя.

Так, з 2017 року було щонайменше три випадки, коли за допомогою вибухівки підривали співробітників спецслужб. Серед них – і зухвале вбивство розвідника Максима Шаповала. Спроби, в тому числі вдалі, тривають донині. Нещодавно в ЗМІ була інформація про затримання кілера, який планував убити співробітника однієї зі спецслужб в Харкові, встановивши вибуховий пристрій під його автомобіль.

Експерти не виключають, що стеження за українськими співробітниками спецслужб здійснювалася в тому числі за допомогою інформації з їх мобільних телефонів.

Отже, для України запобігання відстеження частини власників абонентських пристроїв, які можуть стати об’єктом атак посібників спецслужб країни-агресора, є питанням національної безпеки.

Адміністрація Держспецзв’язку як центральний орган виконавчої влади (ЦОВВ) в галузі зв’язку здійснює технічне регулювання в галузі. Згідно зі статтею 15 Закону України “Про телекомунікації”, Служба стверджує технічні вимоги до телекомунікаційних мереж, засобів і об’єктів телекомунікацій.

Тому в 2017 році генеральний прокурор направив офіційний лист до Ради національної безпеки і оборони, а РНБО звернувся до Держспецзв’язку із запитом на рішення, яке завадить зловмисникам незаконно отримувати інформацію про розташування певних абонентів.

На виконання завдання, поставленого РНБО, адміністрація Держспецзв’язку створила робочу групу з представників науково-дослідних установ області, СБУ, НКРЗІ і операторів телекомунікацій. Робоча група визначила, що необхідно розробити окремий документ, який би визначив шляхи вирішення зазначеної проблеми.

Розробка документа вимагала проведення науково-дослідницької роботи, на фінансування якої кошти не були передбачені до 2020 року. Після того, як відповідні кошти були закладені в державний бюджет, почалася робота в цьому напрямку. Її результатом стала поява відповідного наказу адміністрації Держспецзв’язку, який був підписаний в лютому 2021 року. Наказ пробув чинним більше місяця. Але його скасували.

Чому скасували?

Розроблений Держспецзв’язку документ фактично був технічними вимогами для операторів телекомунікацій з побудови системи, яка реалізовувала необхідні функції. Він не передбачав регуляторного або нормативно-правового впливу.

Однак в березні 2021 Мін’юст провів перевірку і визначив, що цей наказ має ознаки нормативно-правового акта (НПА).

Тому його скасували, щоб прийняти новий документ, який пройде всю необхідну процедуру для НПА. Зокрема – широке громадське обговорення і узгодження з відповідними органами влади.

Проект документа оприлюднений на веб-сайті для громадського обговорення більше місяця і майже не відрізняється від тексту скасованої наказу.

Нещодавно ми отримали пропозиції і зауваження від Української асоціації операторів зв’язку “Телас”, які опрацьовуємо. Зараз триває розгляд пропозицій і зауважень, які були надані громадськістю. Після завершення громадського обговорення документ буде направлений для узгодження іншими ЦОВВ.

Зараз наше завдання – зібрати якомога більшу кількість думок щодо наказу. Тісна робота з громадськістю дасть нам можливість поглянути на проект документа з різних сторін, зробити його більш якісним.

Учасники ринку розуміють, що система обмеженого доступу до геолокації потрібна Україні. Але реалізація наказу може зажадати від операторів додаткових витрат на впровадження вимог. Це може стати причиною опору з боку бізнесу. Однак Держспецзв’язку налаштована переконати операторів, що потрібно реалізувати вимоги, визначені в проекті.

Скільки буде коштувати операторам телекомунікацій реалізація заходів, передбачених наказом?

Оператори телекомунікацій використовують обладнання різних виробників і моделей. Кожен з них може самостійно вирішити, як досягти результату: шляхом закупівлі програмного забезпечення, нового обладнання або зміни поточних налаштувань.

Варто зазначити, що частина операторів вже вирішила проблему з обладнанням. Іншим потрібно докласти додаткових зусиль.

Документ, розроблений Держспецзв’язком, побудований з урахуванням позиції GSM Association, яка дає рекомендації для вирішення даної проблеми.

GSM Association (також відома як GSMA або “Спеціальна Група Мобільних технологій”) – об’єднання мобільних операторів і інших компаній мобільного зв’язку по всьому світу. До її складу входять близько 800 світових мобільних операторів, понад 200 компаній, що мають відношення до сфери мобільного зв’язку: виробники мобільних телефонів, розробники програмного забезпечення, постачальники обладнання, інтернет-компанії, медійні та розважальні організації, включаючи тим самим більше 220 країн по всьому світу .

Українські оператори мобільного зв’язку також є членами GSM Association. Частина її документів має обмеження доступу, вона конфіденційна. Тому і в проекті наказу адміністрації Держспецзв’язку є деякі посилання на документи GSM Association, які в ньому відкрито не висвітлюються.

Рекомендації не є обов’язковими і лише вказують можливі шляхи побудови системи. Кожна держава сама вирішує, яким шляхом йти: закуповувати окреме обладнання або конфігурувати наявне. Ми залишаємо цей вибір за операторами.

Держспецзв’язку зазначає, що оператори і провайдери телекомунікацій повинні прислухатися до відповідних рекомендацій міжнародної асоціації та відповідним НПА, які розробляються в цій сфері. Адже від цього залежить життя і здоров’я наших громадян. І найчастіше – життя громадян, які стоять на передовій як реальної, так і інформаційної війни з країною-агресором.