Зенітний ракетний комплекс “Тор” на постійній основі захоплюється українськими військовими під час боїв з армією РФ. Лише підтверджених трофейних “Торів” – 10 одиниць.
Причина такої частоти захоплення цих машин не у величезній їх кількості, бо насправді у всій армії РФ їх близько 120, за даними Military Balance 2021. А в тому, що саме “Торами” командування армії РФ намагалось забезпечити протиповітряну оборону своїх довжелезних колон.
Призначення ЗРК “Тор”
Справа в тому, що “Тор” з самого початку створювався, як засіб захисту передових сухопутних з’єднань, зокрема і під час маршу. А почали цей ЗРК накреслювати ще у 70-х роках, коли СРСР мріяв про “кидок до Ла-Маншу” танковою навалою. Тому, як би не намагалися у Кремлі назвати цей ЗРК російським, насправді він радянський і був прийнятий на озброєння ще у 1986 році.
Враховуючи специфіку задачі, “Тор” був виконаний, як машина “сама у собі”. Тобто на одній платформі розміщується ракети й радіолокаційні станції огляду та наведення, а також екіпаж, який складається з 3-4 осіб (в залежності від модифікації).
Більше того “Тор” став першим радянським ЗРК, який спробували максимально автоматизувати та інтегрувати у систему “єдиного ППО”. Це було потрібно для того, щоб зменшити швидкість реакції комплексу – час від моменту виявлення цілі до пуску ракети.
Бо в операторів цього ЗРК для знищення такої типової цілі, як крилата ракета для її виявлення, ідентифікації, захоплення та прийняття рішення про запуск – 1-1,5 хвилини максимум. І цей час у реальності може бути ще меншим через активне застосування засобів радіоелектронної боротьби.
До зими 2020 року росіяни навіть вихвалялись, що останні модернізовані версії “Тора” можуть працювати у повністю автоматизованому режимі, навіть без участі людини і збивати все що потрапляє у зону ураження. Проте після того, як іранський “Тор” збив український Boeing-737, Кремль влаштував тотальну цензуру та спробував “підчистити цю інформацію”.
Можливості ЗРК “Тор”
Загалом характеристики, які заявлені до цього комплексу, достатньо високі. В теорії вони дозволяють йому знищувати всі види повітряних цілей, за виключенням балістичних.
Крім того, завдяки вертикальному старту ракет в нього відсутня вада багатьох ЗРК – воронка, яка утворюються безпосередньо над комплексом, якщо ракети в ньому стартують під нахилом, що не дає знищувати цілі прямо над собою.
ЗРК ” Тор ” – характеристики:
- Кількість цілей, що одночасно відстежуються: 48
- Кількість цілей, що одночасно супроводжуються: 2 (4 для Тор-М2)
- Зона виявлення цілей за дальністю: 27 км
- Зона виявлення цілей за висотою: понад 23 км
- Зона знищення цілі за дальністю: 12 км
- Зона знищення цілі за висотою: 6 км (10 км для Тор-М2 ракетою 9М338)
- Максимальна швидкість цілей: 700 м/с
- Кількість ракет: 8 (16 ракет 9М338 для Тор-М2)
- Маса ракети 9М330: 165 кг
- Маса бойової частини 9М330: 14,5 кг
Але, якщо ЗРК зупиняється без палива, або стає здобиччю для “мисливців за колонами”, то говорити про ефективне застосування цих комплексів – проблематично.
ЗРК Тор М2-ціна
Щодо ціни “Тора”, який армія РФ доволі часто втрачає, то єдина неперевірена цифра, вкрай сумнівного походження, стосується контракту з Іраном від 2005 року. Його вартість нібито склала 700 млн доларів за 29 комплексів “Тор-М1” (у різних версіях виконання, включно з несамохідною версією), тобто – 24,1 млн доларів за умовну одиницю.