В Україні хочуть ввести податок на Facebook, Instagram та інші популярні сервіси

У Верховну Раду внесено законопроект, який передбачає 20% ПДВ на онлайн-послуги зарубіжних компаній, в тому числі, що надаються у соцмережах. Законодавча ініціатива торкнеться більшості іноземних сервісів, якими користуються українці – Facebook, Instagram, Netflix, Steam, сервісів Apple і Amazon тощо.

Редакція APnews з’ясовувала, що саме передбачає проект закону, як його прийняття допоможе наповненню держбюджету і що саме зміниться для українців.

Що зміниться?

Проект закону доповнює Податковий кодекс ще однією статтею 208, про оподаткування електронних послуг, згідно з якою електронні послуги, які компанії-нерезиденти поставляють фізособам на території України, обкладаються ПДВ (20%).

Ця умова працює, якщо за попередній рік компанія поставила фізичним особам в Україні послуг на еквівалент 1 млн грн. Якщо ж сума менша, то можна зареєструватися платником ПДВ добровільно.

У випадку якщо електронні послуги поставляються в Україну через посередника, то для цього проекту він і є постачальником. Якщо посередник – теж нерезидент, він потрапляє під дію цієї статті.

Компанія-нерезидент – це компанія, у якої немає в країні постійного представництва. Для того, щоб надавати послуги українцям, вона повинна зареєструватися в українській податковій як платник ПДВ.

Водночас, з Податкового кодексу виключають норму про “податок на іноземну рекламу”, тобто українські юридичні особи та ФОПи не повинні будуть платити 20% податку при купівлі електронних послуг у іноземних компаній.

Таким чином, автори законопроекту, головним з яких є депутат від “Слуги народу” Данило Гетманцев, вирішили “врегулювати” цю сферу. Декларована мета – збільшення надходжень до бюджету України.

Однак, економіст Олег Пендзин нам в коментарі заперечив, що додаткове навантаження у сфері електронних послуг може суттєво закрити “діру” у 300 мільярдів у Держбюджеті.

За словами Пендзина, влада “панічно шукає способи хоч якимось чином наповнити державний бюджет”.

“В дійсності, це не настільки великі надходження, щоб це стало дієвим у напрямку наповнення державного бюджету. На сьогоднішній момент ініціатив, які б збільшували фіскальний тиск на населення, достатньо багато, як і заяв від наших податківців з приводу оподаткування людей, які на сьогоднішній день формально не зайняті, оподаткування грошей, що приходить від наших заробітчан.

Я сприймаю це наступним чином: влада панічно шукає будь-які способи, щоб хоча б якимось чином наповнити державний бюджет України, тому що доходи у нас катастрофічно падають. Замість олігархів вони готові притискати простих людей. Вони сподіваються, що не буде опору. Я думаю, що це є глибоко помилкова точка зору, і не варто притискати ні ФОПів, ні звичайних громадян України. Треба подивитися на ті реальні несплачені податки, які не сплачують олігархи до бюджету.

На сьогоднішній день в світі є така практика, що податки сплачуються в тому місці, де надаються послуги”, – наголосив економіст.

Що зміниться для українців?

Попри те, що ПДВ – це непрямий податок, так чи інакше кожен українець сплачує його, оскільки його закладено у вартість товарів та послуг.

Таким чином, прийняття законопроекту підвищить вартість на електронні послуги на 20%. При цьому, як зазначає Пендзин, достеменно не зрозуміло хто саме і яким чином буде відслідковувати всі операції та надані електронні послуги.

“Не в залежності від того, де зареєстрована компанія, яка надає послуги, повинні сплачувати податки, зокрема податок на додану вартість, на надання послуг.

З одного боку це може збільшити вартість контенту, який скачується українцями, тому що буде накладатися податок на додану вартість, але технічно не відомо, як це буде здійснено, тому що фізично відслідкувати загальний обсяг наданих послуг. Хто це буде відслідковувати? Це по-перше. А по-друге, цей законопроект пропонує надавати електронну декларацію без реєстрації в Україні платника податку на додану вартість. Це повний нонсенс, тому що є дуже багато нюансів і я не уявляю, як технічно вони це збираються робити. Навряд чи великі компанії і мережі, що надають послуги, підуть на реєстрацію в Україні. У нас не такий великий ринок, по-перше. А по-друге – це ми хочемо, щоб нам надавали послуги, а не вони. Якщо Україна раптом піде з сегменту Facebook, то меншим обсяг послуг не стане. Це лише красива ідея, яка навряд чи може бути реалізована”, – підсумував Олег Пендзин.

Автори законопроекту в пояснювальній записці наводять приклад країн ЄС і Росії. В останній з 1 січня 2017 року працює ПДВ для таких послуг. З тих пір платниками ПДВ в РФ зареєструвалися Apple, Google, Microsoft, Netflix, Bloomberg, Alibaba, Booking.com, відзначають автори проекту.