За півтора року відсоток українців, які б звернулися до правоохоронців через шахрайські дії, впав з 21% до 10%. Водночас кожен другий зіштовхувався зі зловмисниками в інтернеті, а кожен сьомий — втратив кошти через фішинг. Найбільше потерпають від онлайн-шахраїв мешканці Київської, Дніпропетровської та Харківської областей. Кіберзлочинці ж найчастіше атакують користувачів через популярні месенджери, а от електронна пошта задля обману українців під час онлайн-шопінгу популярністю майже не користується.
Такі дані наводить OLX, згідно з результатами опитування 55 тисяч покупців та продавців у серпні.
За останні пів року 45% з опитаних українців стикалися зі спробами онлайн-шахрайства. Водночас минулого року цей показник був удвічі менший — 22%.
Найчастіше з початку 2021 атакують жителів великих міст — ⅔ випадків. Хоч кіберзлочинці й намагаються ошукати активніше жіночу аудиторію, проте потрапляють на схеми однаково часто як чоловіки, так й жінки (40% та 60% відповідно).
При цьому понад половиною шахрайських випадків (54%) виявився продаж неіснуючих товарів з передоплатою. На другому місці (28%) — фішингова атака, коли у месенджерах користувачам надсилали шкідливе посилання на підробну платіжну форму. На третьому місці (11%) — шахрайства з надсиланням фейкових скриншотів / квитанцій про сплату товару. Схема з підставним кур’єром, коли приїжджає таксист і шахрай-покупець переконує швидко віддати йому товар, обіцяючи зарахування коштів на рахунок продавця, — вже не така популярна, однак і з нею зіткнулися 7% користувачів.
Після фішингових атак шахраїв у 2021 під час онлайн-шопінгу 14% жертв втратили свої кошти. У переважній більшості випадків — 83% — сторонні посилання на шкідливі сайти надходили у месенджери (Telegram, Viber, WhatsApp). Ще 6% жертв отримали фішингове посилання через SMS, а от через пошту шахраї практично не атакують пересічних українців — таких спроб зафіксовано лише 2%.
У порівнянні з аналогічним опитуванням OLX у 2020 році, значно знизилася частка українців, які звернуться до поліції та Служби підтримки ресурсу у випадку шахрайства:
| Що ви робите, якщо стикаєтесь із шахрайством в інтернеті?
(оберіть декілька варіантів) |
2020 рік | 2021 рік |
| Намагаюся вирішити свої питання самостійно | 35% | 41% |
| Розповідаю близьким | 48% | 32% |
| Звертаюся до Служби підтримки онлайн-ресурсу | 58%
|
17% |
| Звертаюся до Кіберполіції | 21% | 10% |
| Не роблю нічого | 17% | 26% |
“За останні пів року 6 тисяч респондентів із 55 тисяч опитаних отримували фішингове посилання від шахраїв. 18% українців, які потрапляли на шахрайство в 2021, не знають жодного способу захисту своїх платіжних даних. А про методи протидії шахрайству 53% опитаних в цьому році вже дізналися з соцмереж, 34% — від друзів, 21% — з телебачення, а 15% — з освітнього сайту Онлайн[за]хист.
Майже 40% українців уже знають, що надіслані посилання від малознайомих людей можуть бути шахрайською атакою, тому не відкривають їх і не обговорюють фінансові питання в месенджерах, якщо співрозмовник поводиться підозріло. Кожний п’ятий перевіряє користувача за номером телефону, кожний сьомий — уважно вчитується в зміст сторонніх SMS та email-листів, а кожний десятий — перевіряє посилання сайтів, щоб не потрапити на шахрайський сайт-копію”, — зазначив Віктор Нобіуз, керівник відділу бізнес-аналітики OLX Україна.
В OLX додали, що найкращий захист від шахраїв — це уважність користувачів та знання базових правил безпеки.