У 3D-друкованого кроля помістили ДНК з інструкціями його друку

Швейцарські й ізраїльські дослідники запропонували поміщати в надруковані предмети ДНК із закодованими інструкціями з їх виробництва. Вони надрукували на 3D-принтері модель, так званого, стенфордського кроля, закодували в ньому файл друку, а потім успішно відновили його.

Стенфордський кролик — тестова тривимірна полігональна модель, створена Грегом Тьорком і Марком Лівоєм у Стенфордському університеті в 1994 році. Вона містить інформацію про 69451 трикутник, які при 3D-скануванні складають фігуру кроля, і використовується для тестування алгоритмів комп’ютерної графіки.

Метод запису в ДНК розроблений Ерліхом спільно з колегами. Він грунтується на надмірному «фонтанному» кодуванні, яке дозволяє повністю відновити інформацію навіть у разі втрати значної частини матеріалу.

Вчені не просто в точності відтворили тривимірного кролика. Вони повторили цей процес п’ять разів, надрукувавши «пра-пра-пра-онука» оригінальної фігурки, та повністю зберегли весь обсяг інформації, що передається.

«Ми розраховуємо, що дані будуть зберігатися впродовж кількох десятиліть, якщо не більше. Згідно з нашими розрахунками, копіювати кроля без втрати даних можливо більш квадрильйона разів» — пояснив один із провідних дослідників проекту Янів Ерліх сайту labiotech.eu.

Вчені впевнені, що «ДНК речей» стане надійним сховищем будь-якої інформації про будь-який предмет повсякденності. Проте є одна проблема, яка не дозволяє кодувати ДНК в різноманітні предмети прямо зараз — зберігання даних, записаних у штучній ДНК вкрай дороге. За словами авторів експерименту, ця проблема зникне після появи більш дешевих технологій для синтезу штучних молекул, які вже розробляє низка компаній.

Стаття опублікована в Nature Biotechnology.