Британські ракетні комплекси Starstreak можуть знищувати гелікоптери та літаки на швидкості 3 махи – це понад 3,6 тис. км на годину, пише bbc.com.
Ця високотехнологічна зброя за багатьма своїми характеристиками випереджає американські “Стінгери” та російські “Стріли”.
Єдине, чого бракує “Зоряному сліду” (як перекладається з англійської Starstreak), – реального бойового застосування. Вони вже були на війні в Іраку 2003 року, але до пусків проти розгромленої іракської авіації справа тоді так і не дійшла.
У березні міністр оборони Британії Бен Воллес повідомив, що країна почала постачати Україні Starstreak на її запит.
За його словами, ці комплекси вже є у розпорядженні підготовлених українських розрахунків.
Про постачання Starstreak 31 березня заявила і посол Великої Британії в Україні Мелінда Сіммонс.
А це означає, що дуже скоро Starstreak зможуть вперше проявити свої бойові якості проти російської авіації.
Українські експерти та військові волонтери вже позитивно відгукуються про нову зброю.
Надшвидкісні і пробивні
Зенітно-ракетний комплекс Starstreak почали розробляти на початку 1980-х років, а на озброєння перші його зразки британська армія взяла у 1997 році.
Теоретично цю зброю можна використовувати із землі, кораблів та гелікоптерів проти наземних, надводних чи повітряних цілей.
Але зараз Starstreak – це передовсім протиповітряний комплекс класу “земля-повітря”.
Таке озброєння має кілька особливостей.
Перш за все – швидкість. Ракети Starstreak на шляху до цілі можуть рухатися зі швидкістю понад 3 махи – це близько 3600 км за годину, або 1 км за секунду.
Це робить британські комплекси найшвидшими.
Швидкість не лише надає боєприпасу більшу пробивну силу, але й залишає цілі менше часу на будь-який маневр.
“Характеристики та виняткова швидкість Starstreak є серйозним викликом для пілотів супротивника, у яких навряд чи буде достатньо часу, щоб відреагувати, коли почнеться бій. А оскільки ракету неможливо відхилити, то все це чинить величезний тиск на свідомість пілотів і підриває здатність планувати та виконувати місію”, – йдеться в описі компанії Thales Air Defence, яка виробляє Starstreak.
Три вольфрамові “дротики”
Інша особливість цього озброєння – його конструкція.
Starstreak – це фактично три ракети з вольфрамовими наконечниками довжиною 40 см та вагою майже кілограм.
До пострілу вони з’єднані в одному контейнері. Далі перша ступінь виводить їх на певну швидкість, після чого три “дротики” роз’єднуються і летять до цілі на дистанції півтора метра один від одного.
За задумом розробників, це збільшує шанси кожного окремого боєприпасу наздогнати ціль.
При влучанні боєзаряд спрацьовує не одразу, що дозволяє “дротику” глибше увійти в об’єкт і тільки після цього вибухнути.
Дальність дії – до 7 км, але найбільш ефективною дистанцією вочевидь є відстань до 1 км. Тобто це зброя скоріше ближньої дії проти повітряних цілей, які летять на малих чи надмалих висотах.
Самі Starstreak можна використовувати у різних варіантах: як одиничний переносний тубус (класичний ПЗРК), як три комплекси, встановлені на спеціальній щоглі (що можна розмістити на наземних позиціях чи машинах-пікапах), або ж як масивну установку на бронетехніці.
За даними британських медіа, ЗСУ отримали перші два варіанти.
Екзамен проти російської авіації
Новини про Starstreak викликали жваве обговорення у військових пабліках Росії. Військові блогери справедливо звертають увагу, що відео реального бойового застосування цієї зброї, які б дозволило переконатися у її ефективності, у мережі немає.
Інший момент для критики – система наведення.
На відміну від тих же “Джавелінів”, Starstreak не працюють за принципом “вистрілив і забув” – коли розрахунку достатньо захопити ціль у приціл до пострілу, а після пуску ракета летить самостійно й бійцям не потрібно її супроводжувати, що підвищує шанси на їхнє виживання.
Starstreak наводиться лазерними променями, які треба спрямовувати на ціль і після пуску, щоб ракети точно влучили.
Такий принцип використовують низка протитанкових ракетних комплексів. Але, як звертають увагу критики, наводитися на танк простіше, ніж на значно більш швидкі і рухомі гелікоптери чи літаки в небі.
Однак розробники Starstreak стверджують, що їхній спосіб наведення за допомогою двох лазерних променів дозволяє утворювати двовимірну матрицю цілі, що підвищує точність пуску.
Але, на відміну від зенітних комплексів з інфрачервоним визначенням об’єктів, лазерне наведення Starstreak не залишає шансів на те, щоб їхні “дротики” збили з курсу захисні теплові ракети, які випускають літаки чи гелікоптери у випадку небезпеки.
Тож ці теплові пастки проти Starstreak не мають працювати.
Саме ж наведення, з урахуванням надзвичайної швидкості Starstreak, потрібно тримати лише кілька секунд. Що покращує ситуацію для виживання розрахунків. Особливо коли вони, наприклад, діють проти зв’язки гелікоптерів.
Справжню ефективність Starstreak зможе продемонструвати лише реальне бойове застосування.
Українські військові експерти поки що оцінюють Starstreak стримано оптимістично, також чекаючи на реальне застосування. Таку оцінку в одному зі своїх ефірів озвучив експерт Тарас Чмут.
Зараз ці британські комплекси у складі ЗСУ мають шанси почати свій екзамен проти російської авіації.