Нержавіюча сталь здається ідеальним матеріалом для автомобільного кузова. Вона не іржавіє та виглядає міцною. Але в масовому автопромі її майже не використовують, і причина полягає не в маркетингу.
Головна проблема — у складній організації такого виробництва. Нержавійка значно твердіша за звичайну сталь. Через це швидко зношується обладнання, ускладнюються штампування й зварювання, а собівартість різко зростає. Для масових моделей це економічно невигідно.
Є труднощі й у повсякденній експлуатації. Кузови з нержавіючої сталі зазвичай не фарбують, а полірована поверхня легко дряпається й швидко втрачає вигляд. Після пошкоджень такий метал складно вирівняти та відполірувати без слідів, тому ремонт обходиться дорого.
Історичні приклади це підтверджують. Найвідомішим автомобілем з нержавійки став DeLorean. Машини добре збереглися, але широкого поширення не отримали.
Важливий і інший момент. Більшість власників змінюють автомобіль задовго до того, як кузов починає іржавіти. Раніше застарівають техніка, електроніка та салон, тому наддовговічний метал просто не потрібен.
Сьогодні нержавіючу сталь використовують лише для виробництва електричних пікапів Tesla Cybertruck, причому зі спрощеною формою кузова, щоб знизити собівартість. У підсумку звичайна пофарбована сталь залишається найпрактичнішим і найвигіднішим рішенням для більшості автомобілів.