Новий пристрій здатний обробляти біт — найменшу одиницю інформації, що позначається як «1» або «0», — лише за 40 пікосекунд, або 40 трильйонних часток секунди. Для порівняння, звичайні чипи насилу обробляють біт менш ніж за наносекунду, або мільярдну частку секунди.

Досягти таких високих швидкостей вдалося завдяки використанню сили світла. Пристрій виготовлений із надтонких шарів танталу та станіду тримарганцю на кремнієвій підкладці. Перший матеріал обрали через його здатність накопичувати та вивільняти електрику, другий — через стабільні магнітні властивості та стійкість до впливу зовнішніх магнітних полів.

Також учені створили генератор надшвидких імпульсів для керування світловими імпульсами — тривалістю до 60 пікосекунд на імпульс — у межах стандартного діапазону довжин хвиль зв’язку. Кожен світловий імпульс проходив через високошвидкісний фотодетектор, який називається фотодіодом з односпрямованим перенесенням носіїв заряду (UTD-PD).

Коли енергонезалежний перемикальний пристрій отримував імпульси від UTD-PD, спіни електронів у матеріалі змінювалися, і вчені зафіксували надзвичайно малу магнітну силу. Тестування розробки в лабораторних умовах показало високу стабільність і надійність пристрою, попри понад мільярд перемикань. Крім того, підтримання магнітної інформації не вимагало постійного притоку електрики.

Окремо автори проєкту розповіли про тепловиділення — воно виявилося значно меншим, якщо порівнювати з тепловиділенням звичайного процесора. Таким чином «енергонезалежний перемикальний елемент» зміг обійти ключові обмеження: він працював із вищою швидкістю обробки даних, виділяючи при цьому менше тепла.

Втім, не обійшлося і без ложки дьогтю. Річ у тім, що тантал — дуже рідкісний метал, тому із серійним виробництвом такого пристрою можуть виникнути серйозні проблеми. Також потрібно буде провести серію тестів поза лабораторними умовами, щоб зрозуміти, чи можуть фактори зовнішнього середовища вплинути на кінцеві результати роботи.

Запис Вчені створили пристрій, який обробляє інформацію у 1000 разів швидше за процесори спершу з'явиться на ITsider.com.ua.

Щоб не нашкодити крихким мешканцям западин, команда відмовилася від тралів і відбору зразків. Замість цього використовували пілотований батискаф, який знімав життя на дні, а також вільноплаваючі системи з приманкою для падальників і хижаків.

Так дослідники зібрали найповніший на сьогодні візуальний набір даних про велику фауну глибоководних жолобів регіону. Серед знахідок виявилася загадкова істота, яку експерти не змогли ідентифікувати. Її зафіксували на глибині 9 137 метрів, а зовні вона нагадує чи то морського огірка, чи то голожаберного молюска. Тимчасово її позначили як Animalia incerta sedis.

Камери також зафіксували хижих губок Cladorhizidae на рекордній глибині — приблизно 9 744 метри. Трохи вище траплялися променепері риби роду Pseudoliparis, гігантські амфіподи Alicella gigantea та інші падальники.

Порівняння трьох жолобів показало, що їхня фауна помітно відрізняється. Найбільше груп організмів зафіксували в Японському, ймовірно, через більшу глибину та наявність прямого притоку поживних речовин. Рюкюський, попри подібні глибини, виявився біднішим за різноманіттям.

Однак ці глибини виявилися далеко не недоторканими. Учені виявили сліди сміття, яке, ймовірно, потрапило туди зі схилів. Навіть найвіддаленіші екосистеми вже не повністю захищені від впливу людини.

Запис Життя на глибині 10 кілометрів: учені знайшли 108 істот у западинах Тихого океану спершу з'явиться на ITsider.com.ua.

В основі проєкту — плодова мушка Drosophila melanogaster. Попри мікроскопічні розміри, її мозок достатньо складний, щоб забезпечувати навігацію, живлення, очищення тіла та інші форми поведінки. Саме тому цей вид давно використовується як модельний організм у нейронауці.

Фундамент для проєкту заклали у 2024 році, коли вчені представили обчислювальну модель мозку дорослої мушки. Вона містить понад 125 тисяч нейронів і близько 50 мільйонів синаптичних зв’язків. Модель створили на основі детальної карти нейронних зв’язків FlyWire, а для визначення типів нейромедіаторів застосували машинне навчання.

Однак у тієї моделі було важливе обмеження: вона представляла собою мозок без тіла. Система могла моделювати нейронну активність і передбачати моторні реакції, але не взаємодіяла з фізичним середовищем. Тепер цю проблему вирішили. Модель мозку під’єднали до віртуального тіла мушки за допомогою MuJoCo — фізичного рушія, який часто використовують у робототехніці та симуляціях.

У результаті цифрова мушка навчилася ходити, чиститися та живитися. При цьому такі дії не запрограмовані заздалегідь: вони виникають завдяки роботі нейронних ланцюгів самої моделі мозку. Сенсорні сигнали проходять через карту нейронних зв’язків і викликають рухові реакції.

За словами розробників, саме поєднання цих елементів робить проєкт незвичайним. Раніше у дослідженнях розглядали лише окремі частини завдання: або детально картували нервові системи без активного тіла, або створювали реалістичні моделі тварин, рухами яких керували алгоритми навчання чи інженерні системи управління.

Засновник Eon Systems Олександр Д. Вісснер-Гросс вважає, що ця робота стала важливим кроком у напрямку повної емуляції мозку. Вчені у цій галузі прагнуть відтворити біологічний мозок нейрон за нейроном і синапс за синапсом, щоб згодом запускати його в цифровій системі.

Поки що мова не йде про створення свідомого цифрового організму. Дослідження демонструє скромніший, але важливий результат: біологічну структуру мозку можна детально картувати, змоделювати та пов’язати з тілом у межах симуляції. Це не «завантаження свідомості», як у науковій фантастиці, а ще один крок до розуміння того, як нервова система породжує поведінку.

Запис Вчені помістили мозок мухи у віртуальне тіло — вона почала жити своїм життям спершу з'явиться на ITsider.com.ua.

Раніше космічне агентство уклало з компанією Ілона Маска контракт, за яким планується спільна відправка людей на Місяць у 2028 році. Для цього SpaceX створює модифіковану верхню ступінь ракети Starship — найпотужнішої та найбільшої ракети-носія, яку коли-небудь будували. Однак NASA висловило занепокоєння темпами розробки та вирішило повторно відкрити конкурс на виконання місії.

«Я люблю SpaceX, це неймовірна компанія. Проблема в тому, що вони відстають. Вони змістили свої терміни, і тепер ми фактично змагаємося з Китаєм», — заявив виконувач обов’язків адміністратора NASA Шон Даффі.

У відповідь SpaceX оприлюднила заяву, у якій наголосила, що вже виконала 49 ключових етапів контракту, зокрема випробування захисту від мікрометеоритів і тестування систем життєзабезпечення. Ракета вже здійснила 11 безпілотних польотів, причому два останні пройшли повністю успішно.

«SpaceX рухається зі швидкістю блискавки порівняно з рештою космічної галузі», — зазначив Ілон Маск.

Втім, компанії ще потрібно вийти на навколоземну орбіту та провести дозаправку безпосередньо в космосі — це один із найскладніших етапів місії. Для досягнення Місяця кожен корабель Starship має виконати таку операцію кілька разів. Очікується, що перші спроби відбудуться у 2026 році.

Хоча подробиці «спрощеної архітектури» поки не розкриваються, Ілон Маск раніше натякав, що Starship може взяти на себе повний цикл місії — від запуску до повернення на Землю. Він підкреслив, що компанія залишається гнучкою й готова адаптуватися до змін вимог NASA, щоб якнайшвидше забезпечити присутність людини на Місяці.

Китай планує висадити тайконавтів на Місяць до 2030 року. Якщо SpaceX не завершить підготовку свого корабля до 2028-го, як передбачено планом, США ризикують опинитися там пізніше за конкурентів.

Запис SpaceX запропонувала спрощену схему польоту людей на Місяць, щоб не програти Китаю спершу з'явиться на ITsider.com.ua.

Моаї – так називають статуї на віддаленому острові Рапа-Нуї у південній частині Тихого океану. Ці творіння стародавньої полінезійської цивілізації вражають своїми розмірами та розкидані по всьому острову. Питання їх транспортування довго залишалося відкритим, адже кожна статуя важить кілька тонн.

У 2012 році американські дослідники провели експеримент з копією статуї вагою 4,35 тонни. Дві команди з мотузками тягнули скульптуру в протилежні боки, а третя не давала їй впасти. Статуя почала хитатися та рухатися вперед у вертикальному положенні. “Як тільки моаї починають рухатися, це зовсім не складно”, – пояснив антрополог з Університету Бінгемтона Карл Ліпо.

Команда Ліпо обстежила 962 статуї на острові, особливу увагу приділивши 62 скульптурам біля стародавніх доріг. З’ясувалося, що придорожні моаї мають широку основу та нахилений вперед дизайн, який дозволяв їм “ходити”.

Статуї, що впали під час транспортування, мали незбалансований центр ваги. Самі дороги завширшки близько 4,5 метра мали злегка увігнуту форму, що допомагало стабілізувати моаї під час руху. Група з 18 осіб змогла перемістити точну копію статуї на 100 метрів всього за 40 хвилин.

Понад половину статуй знайшли в радіусі 2 км від кар’єру, де їх вирізали. Багато з них, ймовірно, пошкодилися або впали по дорозі та залишилися лежати на місці.

Усні перекази народу Рапа-Нуї підтверджують, що моаї самі йшли від кар’єру до своїх теперішніх місць. Дослідники вважають, що цей метод вимагав найменших затрат праці та матеріалів порівняно з іншими теоріями.

Запис Статуї острова Пасхи могли “дійти” до своїх місць самі: результати дослідження спершу з'явиться на ITsider.com.ua.

За його словами, компанія прискорить випуск наступного покоління нейромережі. Попередня версія GPT-5 вийшла лише в серпні цього року, тоді як між GPT-4 і GPT-5 пройшло понад два роки.

Проте інформацію про швидкий реліз заперечує користувач X @tszzl, якого вважають співробітником OpenAI. Сама компанія Сема Альтмана офіційних коментарів з цього приводу не давала. Можливо, OpenAI хоче спростити свою заплутану лінійку моделей і випустити GPT-6 замість проміжних версій на кшталт GPT-5.5.

Альтман в інтерв’ю Wired у жовтні заявляв: «GPT-6 буде значно кращим за GPT-5». Він бачить майбутнє нейромережі як персонального помічника, який пристосовується до кожної людини.

Глава OpenAI хоче, щоб чат-бот запам’ятовував деталі та не вимагав постійних нагадувань у кожній розмові. Компанія розробляє нову систему оцінки ефективності моделей, бо звичайні тести не показують реальну користь для користувачів. Тому OpenAI залучає психологів до роботи над штучним інтелектом та покращує пам’ять ChatGPT, щоб зробити його справді індивідуальним асистентом.

Запис GPT-6 випустять раніше, ніж планували. Чи дійсно він змінить світ спершу з'явиться на ITsider.com.ua.

Командиром призначено Ріда Уайзмана, пілотом — Віктора Гловера. Крістіна Кох і Джеремі Гансен виступлять у ролі спеціалістів. «Вони пройдуть на відстані близько 5 000 морських миль [9 260 кілометрів] від Місяця, що вище, ніж під час попередніх місій, тому наш супутник виглядатиме трохи меншим», — зазначив Джефф Радіган, один із керівників місії.

Запуск буде здійснено за допомогою ракети Space Launch System, складання якої завершується у Флориді. У NASA підкреслили, що безпека екіпажу залишається пріоритетом: старт можливий лише за повної технічної готовності. Якщо запуск не вдасться провести у призначений день, передбачено резервні дати, найпізніша з яких — 26 квітня.

Місія стане продовженням безпілотного обльоту супутника в межах Artemis-1, що відбувся у 2022 році. Тоді були виявлені проблеми з теплозахисним екраном, які вже усунуті. Крім того, внесені зміни в систему заправки, щоб уникнути витоків водню, що стали причиною затримки попереднього запуску.

За Artemis-2 має послідувати місія Artemis-3, у рамках якої відбудеться висадка людей на поверхню Місяця. Вона запланована на 2027 рік із використанням SpaceX Starship, однак терміни можуть бути перенесені на кілька років через проблеми з розробкою корабля.

Запис NASA визначилося з датою відправлення людей до Місяця — історичний запуск відбудеться на початку 2026-го спершу з'явиться на ITsider.com.ua.

Міжнародна команда дослідників з Геологічного та гірничого інституту Іспанії проаналізувала дані про просідання ґрунту у 200 точках у 34 країнах світу. Результати їхньої роботи викликали серйозну тривогу серед наукової спільноти.

Найбільше від змін постраждають мешканці Південної Америки, Африки та Азії. Під загрозою опиняться 22% найбільших міст планети, де живе понад 1,2 мільярда людей. Райони, які зараз вважаються безпечними, у майбутньому почнуть регулярно затоплюватися.

Вчені закликають уряди негайно розробити заходи проти просідання ґрунту та закріпити їх законодавчо. Особливо важливо переглянути програми видобутку нафти, газу та інших корисних копалин, а також припинити осушення підземних водоймищ.

Якщо динаміка просідання не зміниться, людство зіштовхнеться з масштабним переселенням населення та втратою величезних територій.

Запис 12 млн км суші піде під воду до 2040 року – це більше за США: які континенти під загрозою спершу з'явиться на ITsider.com.ua.